Профессор, Действительный член Всемирной федерации психического здоровья (WorldFederationforMentalHealth), СШA, Действительный член Международной и Европейской академии естествознания - European Academy of Natural History (Шотландия, Великобритания), Член Научно-консалтинговой группы Европейского научного индустриального консорциума (Шотландия, Великобритания), Действительный член Академического сообщества авторов Publishing house "Academy of Natural History" (Германия), член-корреспондент Украинской академии акмеологии, Сертифицированный психолог Международным образовательным сообществом (IES) (Лондон, Великобритания), научный консультант проектов волонтеров Корпуса Мира США.
Главный научный редактор серии "Психологические науки"
Сергей Дмитриевич Максименко - доктор психологических наук (1991), профессор (1992), академик Национальной академии педагогических наук Украины. Академик-секретарь отделения психологии, возрастной психологии и дефектологии НАПН Украины.
Основатель украинской научной школы генетической психологии. Академик-секретарь отделения психологии, возрастной физиологии и дефектологии НАПН Украины, занимает должности директора Института психологии имени Г. С. Костюка, Национальной академии педагогических наук Украины, декана медико-психологического факультета Национального медицинского университета имени О. О. Богомольца.
Действительный член Международного совета психологов (США), иностранный член Российской академии образования (РАО), действительный член Европейской академии естественных наук (ФРГ, г. Ганновер), Председатель Общества психологов Украины, почетный президент Украинской ассоциации врачей-психологов, председатель экспертного совета ГАК Украины по психологическим наукам, член научно-методических советов Главного Управления государственной службы Украины, Государственного департамента Украины по вопросам выполнения наказаний, Государственной пограничной службы Украины, Министерства здравоохранения Украины, Национальной экспертной комиссии Украины по вопросам защиты общественной морали, член экспертного совета по гуманитарным и социальным наукам при Государственной аккредитационной комиссии Украины.
Автор визначає суть віртуальної реальності полягає в тому, що реципієнт, який знаходиться у спеціально обладнаному кріслі, з допомогою системи сенсорних датчиків, що з´єднують його з комп´ютером, може проникати в образі свого електронного двійника (іншого Я) всередину кіберпростору, частково сам формувати його власний образ, активно брати участь в арт-ігрових ситуаціях, початкові установки яких пропонуються комп´ютерною програмою, модифікувати їх на свій розсуд, комунікувати як з віртуальними, фантомними персонажами програми чи власного винаходу (електронного моделювання), так і з іншими реципієнтами-учасниками, арт-партнерами, що увійшли, як і він, цей простір через свій комп´ютер в будь-якій точці земної кулі, і при цьому переживати комплекс відчуттів, повністю адекватний діям і відчуттями людини в реальній життєвій ситуації. Ми вважаємо за доцільне класифікувати всю область віртуальності, так або інакше пов´язаної з мистецтвом та естетичним досвідом, і частково вже виявленої наукою, з п´яти розрядів: 1. Природна віртуальність; 2.Мистецтво як віртуальна реальність; 3. Паравіртуальна реальність; 4. Протовіртуальна реальність; 5. Віртуальна реальність
Ключевые слова: віртуальна реальність, кіберпростір, спілкування, соціальні мережі.
Библиографическая ссылка
Немеш О.М. 1 CОЦІАЛЬНІ МЕРЕЖІ ЯК ПРОВІДНИЙ ВИД ВІРТУАЛЬНОГО СПІЛКУВАННЯ:
ПРОБЛЕМАТИЗАЦІЯ ФЕНОМЕНУ
// ФУНДАМЕНТАЛЬНЫЕ И ПРИКЛАДНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ В ПРАКТИКАХ ВЕДУЩИХ НАУЧНЫХ ШКОЛ. – 2014. – № 5;
URL: fund-issled-intern.esrae.ru/5-125 (дата обращения:
23.11.2024).